«Глобальна система раннього визначення інвазивних шкідників і хвороб в Європі»


Участь у міжнародній конференції COST ACTION FP1401 GLOBAL NETWORK OF NURSERIES AS EARLY WARNING SYSTEM AGAINSTALIEN TREE PESTS (GLOBAL WARNING) «Глобальна система раннього визначення інвазивних шкідників і хвороб в Європі, Новий Сад (Сербія) 17-20.10.2016

 З 17 по 20 жовтня 2016 року у Національному Університеті Новий Сад (Сербія) відбулась міжнародна конференція під егідою європейської організації COST ACTION FP1401: «GLOBAL NETWORK OF NURSERIES AS EARLY WARNING SYSTEM AGAINSTALIEN TREE PESTS (GLOBAL WARNING)» («Глобальна система раннього визначення інвазивних шкідників і хвороб в Європі»), яка проводилась для представників країн – членів даної групи COST Action. Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист» було учасником у даному проекті від України.

Мета конференції — об’єднання досліджень по вивченню інвазивних (чужорідними) патогенів і шкідників лісових насаджень і шляхи ведення лісового господарства з метою обмеження розповсюдження інвазивних видів. Робота конференції — визначити сучасні методи ідентифікації хвороб, обмін досвідом щодо нових стратегій у різних країнах і імплементації фітосанітарних стандартів у лісозахисті, зокрема проведення перевірок лісових насаджень, порубкових залишків, дерев’яної тари, тощо, щоб уникнути розповсюдження захворювання.

1Міжнародна торгівля живими рослинами та деревиною є одним з основних шляхів інтродукції інвазивних шкідників лісу і патогенних мікроорганізмів, які причиняють значну екологічну та економічну шкоду. Більшість країн зараз визначають механізми регулювання шкідливих організмів на основі їх фактичного, або потенційного, економічного і екологічного збитку. Для цього для кожного виду використовується аналіз фітосанітарного ризику (АФР). На жаль, АФР застосовують тільки до вже відомих науці і виробництву видів. Насправді, багато, якщо не більшість визначених шкідників і хвороб не були відомі до заподіяння серйозної шкоди, і, отже, були не регулюючими і АФР до них не використовувався

Ця проблема вказує, що поточна система ідентифікації і регулювання потенційно небезпечних видів занадто слабка, щоб захистити навколишнє середовище і економіку від пошкодження інвазивними видами. Даний проект, розрахований на чотири роки, впроваджує у Європі так звану систему раннього попередження, яка ідентифікує потенційних інвазивних шкідників і хвороб деревостанів. Мета проекту створити:

— глобальну міжнародну систему взаємодії вчених і виробників у захисті і вирощування лісу;

— розробити загальні протоколи для моніторингу та ідентифікації інвазивних шкідників і хвороб;

— вивчити способи регулювання шкідливих інвазивних видів методом створення розсадників і розплідників у деяких європейських країнах для вивчення інтродуцированого матеріалу.

Конференція була відкрита куратором проекту, д-ром Рене Есхен (Швейцарія), який розповів, що вже створено протягом першого року існування проекту. У роботі конференції взяли участь 87 учасників із 28 країн: Австрії, Британії, Греції, Данії, Естонії, Іспанії, Італії, Литви, Мозамбіку, Нігерії, Норвегії, Південної Африканської Республіки, Польщі, Росії, Сербії, Словенії, США, Туреччини, Тунісу, Угорщини, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії і Чорногорії.

Фінський вчений Майк Мюллер доповів про цілий ряд інвазивних (чужорідних) патогенних мікроорганізмів, які викликають численні катастрофічні епідемії по всьому світу протягом останніх двох століть. Частота випадків епіфітотій і пандемічних спалахів осередків  збільшилася у геометричній прогресії з ростом міжнародної торгівлі в останні 20 років. Дослідженнями фінської групи разом з швейцарськими і норвезькими вченими перевірили, чи дійсно пошкодження і ураження лісових насаджень, що викликані інвазивними (чужорідними) патогенами азіатського походження, є випадковими для різних видів хвойних і листяних дерев в Європі або поширення інвазивних шкідників і хвороб у лісових насадженнях в Європі співпадає з ареалами поширення деревних порід у Європі. 12База даних містить у собі 75 європейських порід дерев з ареалами їх поширення і огляд літературних і власних даних щодо їх сприйнятливості до інвазивних лісових патогенів азіатського походження. Аналіз цієї бази даних показав, що сприйнятливість до азіатських патогенів значно частіше зустрічається серед видів дерев, які зустрічаються тільки в Європі, ніж у видів, ареал яких коливається від Європи до Сибіру (відсоток сприйнятливості до хвороби 52 і 19%, відповідно). Було доведено, що сильне ураження дерев азіатськими патогенами спостерігалось для порід, поширених виключно в Європі, в той час як деревні породи з ареалами з Європи до Сибіру показали лише слабкі або помірні симптоми ураження азіатськими патогенами. Крім того, частка європейських видів широколистяних дерев, сприйнятливих до азіатських патогенів значно вище, ніж у хвойних порід. Також було визначено, що в Європі азіатські патогени мають більш високий ризик для помірних і середземноморських лісів, які в основному складаються з листяних порід, ніж в бореальних лісах, де  переважають хвойні породи, що поширені з Європи до Сибіру.

Рут Мітчел (Британія) підняла питання про використання різних порід дерев птахами, безхребетними, ссавцями, грибами, мохами, лишайниками і судинними рослинами у різних країнах Європи, та використання цих даних про оцінку найважливіших порід дерев для подальшого тестування на можливість ураження інвазивними патогенами і шкідниками. Створення бази основних найважливіших деревних порід для тестування є складовою частиною прое5кту.

15К.В.Давиденко представила доповідь щодо основних шкідників і хвороб лісу в Україні та методів захисту лісу. Крім того, були надані первинні дані для складання бази інвазивних хвороб у Європі, використовуючи вже існуючі європейські і національні бази даних організацій захисту лісу (база даних європейського проекту FORTHREATS і ISEFOR, база DAISIE (Delivering Alien Invasive Species In Europe), карантинних служб, а також дані лісового сектора EPPO (європейська організація карантину і захисту рослин). Частина доповіді була присвячена вже визначеним основним карантинним, регульованим організмам у лісовому господарстві. Крім того, дискутувались використання фітосанітарних стандартів і основні правила фітосанітарного моніторингу, використання посібника ФАО, щодо міжнародних фітосанітарних стандартів для карантинних, регульованих і нерегульованих організмів (Guide to implementation of phytosanitary standards in forestry) і найбільш використовувані фітосанітарні стандарти (International Standards for Phytosanitary Measures (ISPMs).

Антоніо Кавадас (Греція) надав інформацію щодо використання безпілотників для визначення пошкодження шкідниками і ураження патогенами лісових насаджень.

2Голова першої робочої групи (Пріоритетність 3деревних порід для моніторингових розплідників), д-р Роел Поттінг визначив, що практично були визначені близько 40 родин деревних порід для використання у моніторингових розплідниках або моніторингу в дендраріях і ботанічних садах. Група визначає перелік видів, які імпортуються в Європу, їх походження, фенологія, обсяг імпорту, і ймовірність того, що ці або споріднені види забезпечують шлях для розвитку інвазивних шкідників або хвороб. Основні задачі групи – визначення, характеристика та отримання бази даних міжконтинентальної торгівлі деревами та їх екологічної і економічної цінності.

Керівник другої робочої групи (Стандартизовані протоколи моніторингу для визначення інвазивних шкідників і хвороб 4дерев на моніторингових об’єктах), доктор Ален Рокью, розповів про методи, які використовуються для моніторингу дерев в країнах-експортерах, в моніторингових розплідниках, ботанічних садах або дендраріях, а також їх стандартизація. Він надав вже розроблені протоколи у стандартизованої формі для виявлення та ідентифікації деяких шкідників і хвороб, що є корисними для системи раннього попередження. Фітосанітарні експерти дослідники робочої групи будуть проводити інвентаризацію інформації для аналізу шляхів ризику кожного інвазивного виду, вивчати шляхи для встановлення пріоритетності шкідників і хвороб дерев для системи раннього попередження. Основні завдання групи — визначення вимог до даних для аналізу шляху ризику та розробка протоколів ідентифікації та методів моніторингу для інвазивних шкідників і хвороб дерев за стандартизованою конструкцією.